СЕРГІЙ МАРТИНЮК

Шановні колеги!

 

Нашим земляком з Ворзеля  публіцистом Сергієм  Мартинюком  подано документи для вступу в НСПУ.

Для ознайомлення з його життєвим шляхом і  творчістю подаємо перед загальними зборами, які  планую  скликати  в останню суботу травня на Білоцерківщині в рамках літературно-мистецького свята «З обійнятих тобою днів» і вшанування пам’яті Ми-коли Вінграновського, публікуємо біографію претендента і дві його книги художньої публіцистики.

З повагою – Ан. Гай

19.02.2018

 

Мартинюк Сергій Якович народився 10 серпня 1962 р. в с. Крижовлін Балтсь-кого р-ну Одеської обл. 

З 1969 по 1979 навчався в с.ш. № 2 м. Балта, з 1979 по 1983 – в Одеському військовому артилерійському командному  училищі. З 1983 по 1988 служив у НДР ком. взводу, з 1988 по 1991 – на Далекому Сході ком.  арт. батареї. 1991 р. звільнився у запас у званні «капітан». 

1991-2014 – приватний підприємець, з 07.03.2014 – на громадських засадах радник голови Федерації праці України. З 2014 є головою БО «Благодійний ме-дичний фонд Лелеко».

2004 – активний учасник Помаранчевої революції,  2013-2014 – активний учасник Революції гідності.

З 2010 по 2015 був депутатом Балтської районної ради.

Писати почав у дитинстві. Написав та  видав: «Здобули волю – здобудемо волю»  (2007, художня публіцистика, укр.-рос., 214 ст., районна друкарня м. Ананьїв); «З Україною в серці» (2008, художньо-документальна публіцистика, укр.-рос., 208 ст., ТОВ МВП «Ананьївська друкарня»);  «Горжусь, что я Украинец» (2010, художньо-документальна публіцистика укр.-рос.,  292 ст., ВАТ «Волинська обл. друкарня»);  «Я Українець і маю розум Переможця» (2013, художньо-документальна публіцистика, укр., 176 ст., Львівська приватна друкарня).

Генерал-осаул Українського Козацтва.

Дружина Мартинюк Марія Михайлівна, 21.04.1961. Доньки Жуковська Тетяна Сергіївна, 10.01.83, Мартинюк Антоніна Сергіївна, 09.06.85. 

Дом. адреса: вул. Лісова,36, смт Ворзель Київської обл.

 Моб. 050-171-11-13.

  «Я УКРАЇНЕЦЬ І МАЮ РОЗУМ ПЕРЕМОЖЦЯ»  переглянути в PDF

   «Горжусь, что я Украинец» переглянути в PDF

СЕРГІЙ САЄНКО

 

Шановні колеги!

На останніх за часом зборах нашої організації ми рекомендували  у члени НСПУ  прозаїка Сергія Саєнка з Боярки.

Сергій Миколайович успішно пройшов сито Приймальної комісії НСПУ і, сподіваюсь,  у березні на Правлінні НСПУ приймемо його у свої ряди.

Для ознайомлення з його життєвим шляхом і  творчістю подаємо біографію і два його оповідання.

 

З повагою – Ан. Гай

 

19.02.2018

 

Саєнко Сергій Миколайович народився 28.08.1958 р. у м. Кагарлик Київської обл. Трудовий шлях – від слюсаря Кагарлицького цукрозаводу до  начальника одного з відділів ГУ МВС України у Київській обл., полковника міліції, та заступника начальника відділу ДПА України, радника податкової служби 1-го рангу.

 Освіта вища – закінчив філфак Київського державного педагогічного інституту ім.  Горького (1982) та юридичний факультет Української академії внутрішніх справ (1994).

Автор двох книг прози:  оповідання «Доказ» і роману «Ловець вітру» (2017), численних публікацій у колективних збірниках, альманахах і ЗМІ.

До НСПУ рекомендували: Володимир Бубир, Тетяна Володай (Тетяна Зубкова) і Володимир Чорномор (Володимир Проценко).

Після обговорення творчого доробку С. Саєнка учасники зборів проголосували щодо надання  йому рекомендації для вступу в НСПУ. Результати голосування: «За» – 41, «Проти» – 0, «Утримався» – 1.

 

 Домашня адреса: вул. Білогородська, 41, кв. 89, м. Боярка Київської обл., 08153, моб.  067-931-20-17, saenko-891@ukr.net

 

 Вухо або Бувальщина на Івана Купала

 

Вперше в житті я взяв квиток до СВ. Після місяця праці без вихідних так хотілося спокою й відпочинку, що я аж молився, щоб трапився такий попутник, з яким було б  і спокійно, і  тихо, тим більше, що сьогодні буде не проста ніч, а ніч на старий новий рік.

Тільки-но я зайшов до купе, як двері за моєю спиною роз’їхалися, й поріг переступив ошатний чоловік з приємною усмішкою, у високій спортивній шапочці.

- Доброго дня! Ви мій попутник? Тоді дозвольте відрекомендуватись - Злат.

- Микола. Дуже приємно познайомитись,  - відповів я.

Ми потиснули один одному руки і заходилися розкладати речі.

За вікном вже темніло, бо «зимою день хоче скоріше згорнутися в клубочок і вкритися ковдрою» - так розповідала мені колись бабуся в казці на ніч.

Проте в купе було тепло й затишно, попереду на нас чекала довга дорога і нове знайомство, одне з тих, які так часто траплялися в нічних потягах під час моїх службових відряджень.

Я любив оті купейні опівнічні розмови, коли ти можеш спілкуватися зі співбесідником про що завгодно, бо завтра ви розпорощаєтеся назавжди і більше вже ніколи одне одного не побачите, навіть не згадаєте.

Ми сіли за стіл і почали готуватися до вечері, викладаючи на стіл свої домашні припаси. Та що б там у кого не пахло у згортках та пакетиках, ситуацію завжди рятувала хороша горілка, а у нас сьогодні було виставлено на стіл аж дві пляшки коньяку.

- Ну що, будьмо?

Детальніше...

Знайомтеся: претенденти на вступ до нашої сім'ї

На наступних загальних зборах Київської обласної організаціїї Національної Спілки письменників України будуть обговорюватися кандидатури претендентів на членство в НСПУ. Це Надія Чорноморець, Анатолій Саса, Сергій Куліда, Ольга Чіпка. Подаємо їхні короткі біографії та книги для ознайомлення у форматі PDF. 

 

 

ЧОРНОМОРЕЦЬ Надія Федорівна

поетеса

Народилася 4 серпня 1951 року в м. Каневі Черкаської обл.  

1973 року закінчила фізичний ф-т  Київського держ. університету ім. Т.Г. Шевченка  зі спеціальності «Оптичні прилади і спектроскопія».

Працювала інженером, в т.ч.  з 1988 р. по даний час – головним інженером Інституту фізики НАНУ.

Володіє українською, російською, англійською, німецькою, французькою.

Віршувати почала зі шкільних років, але вважає, що до поезії доторкнулася з 1995 року, коли залюбилася в сонет і ґрунтовно вивчала його теорію написання, історію виникнення, розвою та поширення.  З 1997 р. відвідує «Радосинь».

Авторка трьох поетичних збірок: «Перевесла» (2006, 128 с.), «Волторнові колисанки» (2011, 20 с.), «Румяновида осінь» (2012, 168 с.), друкувалась у колективних збірниках,  в антологіях та в періодиці.

Проживає в  с. Гвоздів Васильківського р-ну Київської обл.

До НСПУ рекомендують: Олег Завадський, Леся Мовчун, Сергій Цушко, Ярослава Шекера.

 «Румяновида осінь»

 

 

 САСА Анатолій Володимирович

поет,  гуморист

Народився 4 травня 1958 року в с. Бирлівка  Драбівського р-ну Черкаської обл.

У 1981 р. закінчив Київський держ.  пед. інститут ім. Горького зі спеціальності «Вчитель історії та суспільствознавства».

Вчителював і був директором ЗОШ  на Яготинщині, служив у війську, працював у періодиці Яготинщини, в  т.ч. редагував місцеві ЗМІ, працював у інформаційних службах Київщини, на виборних посадах у Яготинській районній раді, на сьогодні – керуючий справами.

Відмінник освіти України, нагороджений Почесною грамотою Київської обласної ради. 

Військовозобов’язаний. Лейтенант у відставці.

Автор збірки ліричних віршів та гуморесок «Обереги і дзвони Калинового гаю» (2014), гумористичних та сатиричних мініатюр «Чому лелеки в Африку літають?» (2015),  численних публікацій у періодиці.

Проживає у м. Яготин Киїської області моб. 098-232-98-88. Ел. пошта  a_sasa@ukr.net

До НСПУ рекомендували: Олесь Воля, Микола Гриценко, Іван Кокуца, Віктор Семеняка.

 «Обереги і дзвони Калинового гаю»

«Чому лелеки в Африку літають?»

 

 

Additional information