Представники творчої молоді Київщини долучилися до «Хортицьких дзвонів»

 

 

 

Юні учасники й члени журі "Хортицьких дзвонів"

Вже другий рік поспіль у Запоріжжі проводиться Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та авторської пісні «Хортицькі дзвони», присвяченого пам’яті талановитої поетеси, лауреата V Всеукраїнського фестивалю «ЛІР», дипломанта Міжнародного конкурсу молодих літераторів «Гранослов», автора і виконавця  власних пісень, члена журі Всеукраїнського фестивалю живої поезії «Молоде вино» Марини Брацило, літературна зірка якої на початку 90-х засяяла в козацькому краї, а затим професійно змужніла на Київщині в складі Київської обласної письменницької організації. 

Надто рано згасла  життєва зірка молодої поетеси і барда: причину її останнього польоту з відчиненого вікна квартири на восьмому поверсі до мокрої від літнього дощу землі досі не встановлено. Проте її творча зоря сяє і нині, бо організатори конкурсу імені Марини Брацило – творча  громадськість запорізького краю та Запорізький національний університет, випускницею якого є Марина, активно  не лише пропагує її творчість, але й активно сприяє прояву творчого потенціалу людини змолоду, як це показав життєвий приклад поетеси та пісняра Марини Брацило.  Її раннє становлення як творчої особистості, яскравий талант, служіння рідному українському слову – це саме те, чому служить і до чого закликає прагнути творчу молодь  конкурс. 

У конкурсі взяли участь більше 40 учасників віком д 15 до 25 років, які представляли Вінницьку, Дніпропетровську, Закарпатську, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Львівську, Полтавську, Сумську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську, Черкаську області та міста Вінницю, Запоріжжя, Київ, Львів. 

В конкурсі взяла активну участь творча молодь Київської області. Від Білої Церкви його учасницями були Дегтяренко Марія-Лурдес, Гребенюк Юліана та Міропольцева Віта, на адресу яких пролунало багато теплих слів від журі. В конкурсі також взяли участь Прокопенко Світлана з  м. Вишневе (Києво-Святошинський район) та Урда Іванка з с. Іванків (Бориспільський район). 

Серед поетів – учасників конкурсу перше місце не присуджувалось, друге здобули Олена Бодасюк (м. Київ) та Олена Ольшанська (м.Запоріжжя), третє – Ксенія Шпак (м. Львів). Дипломантами стали юні поети Марія-Лурдес Дегтяренко  (м. Біла Церква) та Даніїл Хабаров (м. Бердянськ).

Спеціальні призи за патріотичні мотиви в поезії одержала Олена Бодасюк (м. Київ). а за висвітлення теми збереження родинних цінностей – Марія Тимчук ( Івано-Франківська обл.)

В номінації конкурсу «Авторська пісня» перше місце здобув Микола Білик (м. Запоріжжя), друге – Василь Похильченко (м. Київ), третє – Карина Бойко (м. Запоріжжя).

Спеціальним призом  – написання пісні на слова Марини Брацило відзначено її земляка Миколу Білика.

Детальніше...

Перемагаючи, збуваємось!

 3 грудня – Міжнародний день інвалідів

Колись була вражена подвижництвом світлої пам’яті філософа й педагога Георгія Полякова, який вимріяв і створив київську спеціалізовану середню школу «Надія» для дітей-інвалідів та Петра Таланчука – автора і багаторічного керівника проекту «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Зрозуміло, що хтось-таки мав про це дбати, коли держава не дуже-то зважає на те, що поруч мешкає немало людей з обмеженими можливостями і так нечасто ми ще зустрічаємо біля будинків необхідні для цих людей пандуси, у будівлях спеціальні ліфти, а на автострадах дорожні переходи з голосовою програмою, та, незважаючи на це, люди зі, здавалося б, обмеженими можливостями, енергійно й самовіддано працюють на Україну, створивши навіть спеціальний Парламент працездатних інвалідів і таким чином об’єднавши свої звитяжні зусилля. Крім отого повсякчасного щоденного долання і праці задля шматка хліба, ці люди надумалися, наприклад, влаштувати спеціальні стрибки з парашутом над Чорним морем біля Криму, чим полякали тамтешню берегову охорону, яка не могла й подумати, що роблять це незрячі люди, бо вважала, що в морські хвилі висаджується якийсь особливий український десант. Взяли ці унікальні люди участь і у зйомках легендарного фільму «Поводир» про розстріляних у сталінські часи кобзарів, проводять усілякі літературно-музичні вечори, концерти, фестивалі, видають журнали та книги.

Учасницею одного з таких дійств мені пощастило бути нещодавно. До дня народження поета Андрія Малишка у його рідному місті Обухові на Київщині  вже вп’яте відбувся конкурс-фестиваль «Поетичний рушник» (організаторами якого були:  Обухівська міська рада, ВГО “Всеукраїнська народна академія творчості інвалідів” та письменник і журналіст Геннадій Горовий – президент Київської обласної організації ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів»). І, якщо колись цей фестиваль починався зі звичайного місцевого зібрання літераторів-земляків з Київщини, то, починаючи з четвертого сезону, він уже виріс до всеукраїнського, адже в конкурсі взяли участь люди, нехай із певними фізичними обмеженнями, але, безперечно, талановиті, з багатьох куточків України. Боярка і Фастів, Львів і Херсон, Одеса і Дніпропетровськ, Тернопіль і Харків, Івано-Франківськ та Обухів, Волинь і Вишневе, Сумщина і Полтава,  Київ і моя рідна Буча…

Завданням  фестивалю стало заохочення людей з обмеженими фізичними можливостями до занять творчими мистецтвами, соціальна адаптація  таких  людей у суспільстві, виявлення серед них нових талантів, популяризація  літератури, обмін досвідом, спілкування з відомими літераторами, направлене на удосконалення творчої майстерності людей з обмеженими  фізичними можливостями, відкриття для них ширшого доступу до більшої аудиторії, а також залучення державних та комерційних структур до більш повного вирішення проблем людей з обмеженими фізичними можливостями, невпинно стверджуючи невмирущість висловленого Андрієм Малишком у вірші «Пісня про рушник»:

І на тім рушничкові

Оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов…

Для проведення фестивалю створено оргкомітет, котрий формується його засновниками. Журі  утворюється  оргкомітетом з діячів культури, з громадських діячів та представників засновників фестивалю. До складу журі «Поетичного рушника» увійшли: Геннадій Горовий – голова, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, голова КОО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів»; члени журі: Олена Александрова – президент ВГО «Народна Академія творчості інвалідів»; Ніна Михайлишин (знайома з нею ще від часів своєї праці у бучанській філії Союзу Українок) – керівник художній Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, директор ТОВ «Творча агенція “Джерела”»; Євгеній Черняєв – голова КМГО «Союз організацій інвалідів України»; Валентина Захабура – поетеса, прозаїк, бард.

Свято відбувалося у затишному обухівському кафе «Біля ставу». Друзі фестивалю – музикант і звукооператор свята Іван Пінігін та співак Микола Рябошапка  – щиро радували присутніх гарними українськими піснями, серед яких була і «Стежина» – останній вірш Андрія Малишка, його поетичний заповіт нам, нащадкам. Нагороди переможцям конкурсу-фестивалю вручали члени журі, отож про кожну з номінацій розповідав той, кому вона була найближчою.

Члени журі, які вручали нагороди переможцям, озвучували також і твори тих, хто не зміг прибути на вручення і пом’янули тих, хто за ці п’ять років відійшов у кращі світи: «Одначе, як це не сумно, маємо й тих, чиї здобутки вже ніколи не поповняться новими цікавими творами. Пішла з життя учасниця першого фестивалю Ліна Березіна з Києва, кілька місяців не дожив до нагородження володар гран-прі третього фестивалю Вадим Любицький з міста Буча Київської області, четвертий фестиваль проходив уже без яскравого поета для дітей – Юрія Головаша з міста Обухів, відійшла в кращий світ за якихось десять днів до фіналу цьогорічного “Поетичного рушника” його дворазова лауреатка Софія Тригуб з села Сошників Бориспільського району Київської області. 

Вічна їм пам’ять», – ці слова керівника фестивалю Г. Горового викликали море емоцій у святковій залі. Додам від себе – завжди жалітиму, що не встигла познайомитись із бучанцем Вадимом Любицьким, що надто побіжно знала про Софію Тригуб із Сошникова під Борисполем…

А потім до мікрофона почали один за одним виходити переможці – ті, хто переміг на цьогорічній малишковій стежині:  

1. Номінація «Поезія для дітей».  Перемогли такі учасники: I місце – Світлана Проніна, II місце  – Володимир Вакуленко, III місце –Вероніка Феде;

2. «Інтимна лірика»: I місце – Юрій Бабенко, II місце  – Раїса Котик-Маховська, III місце  – Галина Леонович;

3. «Громадянська лірика»: I місце – Ангеліна Познякова, II місце – Марія Фоміна, III місце – Олена Біленко;

4. «Мій рідний краю»: I місце – Ольга Соколовська, II місце – Надія Данченко, III місце – Наталка Кащенко;

5. «Присвяти»: I місце  – Степан Підлужний, II місце – Микола Калюк, III місце – Ольга Тютюнникова; 

6. «Поетична хвиля» (в цій номінації розглядаються твори, що  заслуговують  нагородження,  але  не  відповідають  жодній  із   шести інших  номінацій):

I місце  – Ірина Новіцька, II місце  – Віталій Вельгус, III місце  – Володимир Березинець.

Детальніше...

«ПОЕТИЧНИЙ РУШНИК» РОЗІСЛАЛИ НАД УКРАЇНОЮ…

4-5 грудня 2014 року гостинна Обухівська земля вітала учасників і гостей фестивалю «Поетичний рушник». Цього року захід мав одну суттєву відмінність – він набув статусу всеукраїнського. З усіх куточків нашої держави зліталися вірші на його адресу, і ось – на базі санаторію «Пролісок» відбувся фінал фестивалю, під час якого оголосили переможців та призерів.

Засновниками «Поетичного рушника» є Обухівська міська рада, Всеукраїнська громадська організація «Народна академія творчості інвалідів» та Київська міська організація «Союз організацій інвалідів України». Фестиваль уже має гімн – це відома «Пісня про рушник» на слова А. Малишка – славетного українського поета родом з Обухівщини. Девіз – віршовані рядки ще одного відомого сина Обухівського краю – Геннадія Горового: «Рушник волію виткати зі слів, щоб милувались ним віками люди».

Фестиваль «Поетичний рушник» уже традиційно є окрасою заходів, приурочених до дня народження (14 листопада 1912 р.) відомого українського поета Андрія Самійловича Малишка. Тож не дивно, що лунали на святі і його вірші, зокрема – «Не відцурайся в слові простоти». 

«Поетичний рушник» це не лише свято слова, а насамперед – фестиваль-конкурс. І як будь-які інші подібні заходи, має журі, у складі якого – Геннадій Горовий, поет, член Спілки журналістів України, член Національної Спілки письменників України; Олена Іванівна Александрова – голова Всеукраїнської громадської організації «Народна академія творчості інвалідів»; Євген Зіновієвич Черняєв – голова Київської міської організації «Союзу громадських організацій інвалідів України».

Фестиваль розпочався екскурсією учасників до Національного музею ім. Тараса Шевченка, після чого «Поетичний рушник» плавно перемістився до санаторію «Пролісок». 

На початку святкового концерту вітальне слово сказав Геннадій Горовий:

‒ Хочу привітати всіх нас із цим заходом, з тим, що він, не зважаючи ні на які життєві складнощі, все ж відбувся. Ми вийшли на всеукраїнський рівень, а значить, кожна нагорода – ще потужніша, і ми повинні докладати для розвитку фестивалю більше зусиль. Без роботи журі, без учасників і організаторів  немає фестивалю. Ми всі – рівноцінні партнери створення цього прекрасного свята. Тож, можемо всі собі поаплодувати. Хотілося б сказати ще: не забувайте, ми працюємо лише тоді, коли є ваші твори. То ж пишіть, творіть! Сподіваємося, що фестиваль буде хорошим джерелом натхнення. Ми докладаємо для цього всіх зусиль.

Детальніше...

Нечуєву відзнаку 2014 року вручено Анатолію Гаю

До 175-річчя від дня народження нашого славетного земляка, класика української літератури І.С. Нечуя-Левицького в с. Трушки, де він протягом кількох десятиліть  по кілька тижнів, а то й місяців жив і творив у гостинній родині своєї сестри, де були розпочаті або закінчені такі його кращі твори, як «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», цикл оповідань про бабу Параску і бабу Палажку, «Старосвітські батюшки і матушки», «Сільська старшина бенкетує», низка історичних романів і статей тощо,   відкрито народний літературно-меморіальний музей – другий в Україні після рідного Нечуєвого Стеблева, де він народився. Було багато гостей, пройшла незабутня зустріч письменників з Києва та Київщини з жителями Нечуєвих Трушків. 

А зробили цей дарунок землякам президент розміщеної у Білій Церкві Київської обласної торгово-промислової палати Олександр Рябоконь, який під музей письменника передав споруджене за власний кошт приміщення на околиці Трушків, та голова Білоцерківської міської і Київської обласної організацій Національної спілки письменників України Анатолій Гай зі своєю родиною, – дружиною, поетесою і редактором книжкового видавництва «Буква» Галиною Гай, сином, минулорічним лауреатом українсько-німецької молодіжної літературно-мистецької премії ім. Олеся Гончара та цьогорічним лауреатом Білоцерківської міської молодіжної літературно-мистецької премії імені Миколи Вінграновського, новелістом Юрієм та донькою, дизайнером і книжковим художником-графіком, також лауреаткою літературно-мистецької премії імені Миколи Вінграновського 2007 року за графічні роботи Олесею Гай-Курило, які за власний кошт придбали музейне начиння, зібрали експонати й обладнали експозицію. 

Рішенням Комітету у складі відомих діячів української культури подвижницька праця нашого колеги по гідному вшануванню пам’яті великого народного письменника, а також збірка художньо-документальних оповідань Анатолія Гая «Відлуння двох воєн», присвячена 70-річчю визволення України від гітлерівських загарбників та 25-річчю закінчення радянсько-афганської війни, відзначена Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Івана Нечуя-Левицького, яку щороку присуджує до дня його народження Український фонд культури за найвагоміший внесок у збереження та примноження духовних надбань українського народу. 

Детальніше...

ВДАЛИЙ ДЕБЮТ НАЙМОЛОДШОГО З ПИСЬМЕНИЦЬКОЇ РОДИНИ ГАЇВ

 В день 150-річчя поета, перекладача і громадського діяча Олеся Гончара  

 

Вперше ім’я тоді ще зовсім юного прозаїка Юрія Гая мені як члену журі в номінації "Літературна творчість"  Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу "Нові імена України" довелося прочитати під невеликим оповіданнячком "День довгий, як життя", яке вийшло у фінал. Невідомий мені  старшокласник з міста Білої Церкви на досить високому художньому рівні відтворив своє бачення одного дня з життя Северина Наливайка, а саме бій під стінами Білої Церкви українського козацько-селянського повстанського війська під його проводом з польським військом на чолі з князем Жолкевським. Добре знання історичного матеріалу, донесений до читача дух того буремного часу і досить виразні, характерні образи дійових осіб твору, написаного добротною мовою, виділили оповідання і його автора з ряду інших пошукачів престижної відзнаки, яку щороку вручає найбільш здібним молодим творчим людям Український фонд культури. Високу оцінку оповіданню після його прочитання дав і  голова журі Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу "Нові імена України", видатний письменник сучасності, голова Українського фонду культури Борис Олійник. Він же в урочистій обстановці вручив Юрію диплом лауреата конкурсу серед юних прозаїків 2006 року.

Вдруге почув це прізвище навесні 2013 року, коли в Національній спілці письменників вшановували лауреатів Міжнародної україно-німецької літературної премії ім. Олеся Гончара. Серед них був і автор літературознавчого дослідження "Письменники дивізії "Прапороносців" (Біла Церква, "Буква", 2012) Юрій Гай. 

 Від членів комітету Міжнародну україно-німецьку літературну премію ім. Олеся Гончара Юрію Гаю вручає дружина видатного майстра слова Валентина Данилівна Гончар

Детальніше...

Additional information