ТРУШКІВСЬКИЙ МУЗЕЙ НЕЧУЯ

Село Трушки нинішнього Білоцерківського району з 1885 року до жовтневого перевороту 1917 року було рідною домівкою для класика української літератури  І.С. Нечуя-Левицького. Тут  він щоліта по кілька тижнів, а то й місяців, жив і творив у гостинній родині своєї сестри. Тут були розпочаті або закінчені такі його кращі твори, як „Микола Джеря”, „Кайдашева сім’я”, цикл оповідань про бабу Параску і бабу Палажку, „Старосвітські батюшки і матушки”, „Сільська старшина бенкетує”, низка історичних романів і статтей тощо. 

Іван Семенович любив цей мальовничий край, тихе зелене село Трушки над Роставицею і таку ж тиху провінційну Білу Церкву на берегах сонної Росі.  В одному  з листів він засвідчив цю свою любов такими словами:  „Я оце недавно вернувсь з Білої Церкви, де купався в Росі і звідкіль мені не дуже й хотілося поспішати до Києва і ради чистого повітря, і ради чудових околиць по Росі, і ради української мови, і ще й через те, що в Білій Церкві я почував себе, як вдома, бо це місто чисто національне...”

Нині старого села, оспіваного Нечуєм, немає – воно на дні рукотворного водоймища, яке спорудили для водопостачання Білоцерківського шинного комбінату у 70-х роках минулого століття, стерши селянські обійстя і старовинну трьохбанну церкву, настоятелем якої був свояк Івана Семеновича Григорій Пантелеймонович Радзієвський. Невпізнано змінилась і Біла Церква. Але білоцерківці свято бережуть пам’ять про великого співця Поросся, класика української літератури І.С. Нечуя-Левицького. 

У селі Трушки на Будинку культури встановлено меморіальну дошку, одній з вулиць присвоєно ім’я Івана Нечуя-Левицького, а в Трушківській загальноосвітній школі діє краєзнавчий музей, де є експозиція і про перебування в селі І.С. Нечуя-Левицького.

Жителі Білої Церкви також гідно вшанували видатного письменника. Встановлено меморіальну дошку І.С. Нечуя-Левицького на стіні готелю „Київ” на місці будинку, де він часто зупинявся. У червні 1991 року засновано Білоцерківську міську літературно-мистецьку премію його імені, лауреатами якої щороку стають дві особи за найвагоміші здобутки в галузі культури.

У репертуарі Київського обласного академічного музично-драматичного театру ім. П.К. Саксаганського кожного театрального сезону ідуть вистави за творами І.С. Нечуя-Левицького, які користуються незмінним успіхом у глядачів Білої Церкви, а під час гастролей – Київщини і України. 

Про перебування І.С. Нечуя-Левицького у нашому краю розповідається у випущених білоцерківським книжковим видавництвом „Буква” краєзнавчих книгах „Біла Церква: шлях крізь віки” (1993) та „Білоцерківщино, мій рідний край” (2013), а його „Роковий український ярмарок” вміщено у антології письменників, художників і композиторів „Біла Церква у серці моїм” (2012). 

В музеї історії освіти Київщини, що у Білій Церкві, систематично проводяться тематичні екскурсії та лекції: „І.С. Нечуй-Левицький – педагог, письменник, автор підручників з української мови”. 

У Білоцерківській загальноосвітній школі № 21 більше двох десятиліть діє кімната-музей імені І.С. Нечуя-Левицького. 

Молодим білоцерківським скульптором Максимом Василенком виготовлено високохудожні погруддя та макет пам’ятника І.С. Нечую-Левицькому. А істориком-краєзнавцем Євгеном Чернецьким  опубліковано кілька досліджень, присвячених різним періодам життя і творчості класика української літератури, пов’язаних з Білоцерківщиною та Білою Церквою.

Нинішнього ювілейного року до 175-річчя від дня народження письменника голова розміщеної у Білій Церкві Київської обласної торгово-промислової палати Олександр Рябоконь передав споруджене ним за власний кошт приміщення на околиці Трушків під створення другого в Україні (перший діє у с. Стеблів на малій батьківщині Івана Семеновича) музею письменника. А родина голови Київської обласної організації НСПУ Анатолія Гая, – його дружина, поетеса і редактор книжкового видавництва „Буква” Галина Гай, син, минулорічний лауреат україно-німецької молодіжної літературно-мистецької премії ім. Олеся Гончара, новеліст і літературознавець Юрій та донька, книжковий  художник-графік Олеся Гай-Курило також за власний кошт придбали музейне начиння, за допомогою співробітників Білоцерківського краєзнавчого музею і бібліотекарів Білоцерківського району та м. Біла Церква, місцевих краєзнавців зібрали експонати і обладнали експозицію.

На урочисте відкриття музею приїхало більше сотні шанувальників творчості І.С. Нечуя-Левицького: керівництво Національної спілки письменників України та Білоцерківської районної державної адміністрації, члени  Київської обласної письменницької організації та письменники з інших куточків України, представники Білоцерківських міської і районної рад, бібліотекарі і вчителі Білої Церкви та Білоцерківщини, трушківці різного віку.

Після перерізання традиційної червоної стрічки  священнослужителі Білоцерківської єпархії освятили музей.

 

 Народний музей  І.С. Нечуя-Левицького  в с. Трушки Білоцерківського району на Київщині відкривають заступник голови Національної спілки письменників  України Михайло Каменюк і голова Білоцерківської районної державної адміністрації Андрій Немна 

Анатолій Гай коротко розповів про творчі зв’язки І.С. Нечуя-Левицького з білоцерківським краєм та його людьми, про заходи на Пороссі з нагоди 175-річчя від дня народження видатного українця. На жаль, влада Київщини для гідного відзначення цієї дати не виділила ні копійки, але, на щастя, є ще небайдужі до культури і літератури люди, які допомогли, в тому числі й  матеріально, вшанувати пам’ять Івана Семеновича на належному рівні. А. Гай передав музею більше сотні книг письменників України з дарчими надписами.

Привітавши гостей свята і подякувавши творцям музею, заступник голови НСПУ Михайло Каменюк вручив спілчанський квиток поетесі з м. Узина, керівникові літературної студії Білоцерківського районного Центру творчості дітей та юнацтва Тетяні Царенко, Почесну відзнаку НСПУ –  поету і публіцисту Павлу Малєєву з м. Кагарлика, Грамоти НСПУ – поету, прозаїку і драматургу Андрію Гудимі з м. Біла Церква, прозаїку Володимиру Корнійчуку з м. Вишневе та іншим активним членам Київської обласної письменницької організації.

До присутніх з пристрасним письменницьким словом звернулися кияни, лауреати Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького поет, секретар НСПУ Михайло Шевченко та голова Ревізійної комісії НСПУ поетеса і прозаїк Галина Тарасюк, лауреат Шевченківської і Нечуєвої премій поет і прозаїк Леонід Горлач, а також поетеса Олеся Оленівська.  

Привітання від Українського фонду культури  передав його голова, Герой України, видатний поет сучасності Борис Олійник.

Від Білоцерківської міської ради з привітальним словом виступив начальник міського відділу культури, заслужений працівник культури України Петро Красножон, а від жителів району –  голова Білоцерківської районної державної адміністрації Андрій Немна. 

З хвилюванням вислухали учасники відкриття музею гірку розповідь представниці родини Левицьких-Радзієвських, внучки сестри письменника Ганни  –  Ольги Данельської про те, що під час масових репресій кінця тридцятих років минулого століття тоталітарним режимом були розстріляні всі чоловіки – священики і по лінії Левицьких, і по лінії Радзієвських. Родова лінія Левицьких була обірвана енкаведистськими кулями.

Свої дарунки – раритетні видання творів І.С. Нечуя-Левицького передали голова „Молодої „Просвіти” Костянтин Климчук, керівники централізованих бібліотечних систем: міської Раїса Григоренко та районної Людмила Зінченко.

Про двадцятилітню історію шкільного музею І.С. Нечуя-Левицького у Білоцерківській ЗОШ № 21 розповіла його керівник філолог Тетяна Косолап.

Від жителів села Трушки за подарований його мешканцям і гостям села музей славетного земляка подякував молодий вчитель місцевої загальноосвітньої школи Дмитро Кравченко.

                                                           Загальний вигляд залу музею

Після поминальної панахиди пам’яті письменника-демократа учасники відкриття музею вирушили у центр села, де під звуки сільського духового оркестру поклали живі квіти до пам’ятної  дошки І.С. Нечую-Левицькому на стіні Будинку культури та провели у місцевій школі літературний вечір, присвячений 175-річчю від дня народження письменника. 

Літературно-мистецьке свято „Нечуєве слово на Білоцерківщині”, розпочавшись відкриттям і освяченням у с. Трушки музею І.С. Нечуя-Левицького, тривало три дні. Письменники, видавці, художники, літературознавці, музиканти побували з творчими виступами у селах Дрозди, Мала Вільшанка, Пилипча, Піщана, Поправка, Сухоліси,  Фастівка, Фурси, в селищі Терезине та у м. Узин, зустрілися з викладачами і студентами Білоцерківського національного  аграрного університету, відвідали шкільний музей І.С. Нечуя-Левицького у Білоцерківській ЗОШ № 21 та провели з учнями майстер-класи і уроки пам’яті.

І скрізь звучало живе, запахуще слово Івана Семеновича Нечуя-Левицького, – співця Надроссся, класика української літератури, а ще мовознавця, етнографа, історика, публіциста, пристрасного борця за мову, культуру і незалежність українського народу від імперського московського сусіда. 

 

Анатолій Кульчицький, 

 член Правління Українського фонду культури, 

заслужений працівник культури України



 

 

 

Additional information