МИСТЕЦЬКИЙ ДЕСАНТ У ВОЇНІВ

Український фонд культури, який нещодавно відзначив 30-річчя свого створення, та Київська обласна організація Національної Спілки письменників України в пасхальні дні здійснили мистецькі десанти у військові частини Збройних Сил України, дислоковані на Київщині.

Одна з таких груп прибула до воїнів розквартированої у Білій Церкві 72-ї окремої механізованої бригади, більша частина особового складу якої тримає оборону проти регулярних російських військ і сепаратистів під Авдіївкою. Очолив групу заступник голови Правління УФК, голова Київської обласної письменницької організації  Анатолій Гай, який зі своїм сином Юрієм, також членом Національної Спілки письменників України,  випускає на передовій військовий інформаційний вісник бригади «Знамено перемоги» і пише книгу про одне з кращих військових з’єднань Українського війська, та член Правління Українського фонду культури, київська поетеса  Зоя Ружин.

До білоцерківців з великодніми пасками, яйцями, яблуками, цукерками  та іншими святковими смаколиками завітало більше двох десятків майстрів пісні та художнього слова з Києва і Київщини, а також священики храмів на київському Подолі: Святої Пирогощі отець Іван Грицюк та Святого Духа отець Петро Дулич. Вони розпочали урочисте пасхальне зібрання молитвою і проповіддю.

Військовий журналіст Анатолій Гай передав для бібліотеки і музею військової частини комплект підшивок фронтових військових видань, які за розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України протягом року редагував спочатку у Волновасі, а потім у Авдіївці. 

Бурхливими оплесками зустріли присутні народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Олеся Харченка, який подарував їм багато чудових українських пісень.  

У виконанні народної артистки України Раїси Недашківської прозвучало особливо актуальне нині, в умовах триваючої на сході України неоголошеної війни, могутнє слово Кобзаря про людиноненависницьку суть російського імперського великодержавництва, спрямованого  на утримання в рабській покорі не лише власного забитого, оглухлого й осліплого народу, а й народів-сусідів.

Головний редактор книжкового видавництва «Буква», наша землячка поетеса Галина Гай подарувала воїнам книги військової тематики українських письменників Василя Бондаря, Станіслава Бондаренка, Богдана Жолдака і нашого земляка-білоцерківця  Юрія Коваліва, випущені під її редагуванням наприкінці минулого року, а також нову власну поетичну збірку «І Вічність яблуком впаде», присвячену чоловіку й сину, які перебувають у складі 72-ї бригади на передовій як військові журналісти. Нікого не залишив байдужим прочитаний нею  вірш із цієї збірки «Солдату – Воїну Світла» про військову мужність  і жертовність  українського воїна-патріота.

Сяючими перлинками свята стали виступи жінки-мироносиці барда Інни Андріяш з Києва, яка порадувала присутніх чудовим голосом і майстерною грою на гітарі, під яку виконала багато популярних народних і власних пісень, в тому числі присвячених воїнам  АТО.

У барвистому народному одязі зі старовинними українськими піснями  виступили перед воїнами, які за віком доводились їм внуками і правнуками, учасниці  історико-мистецького  Центру «Стара школа» села Тарасівка Києво-Святошинського району. Його жителі поріднилися з воюючими на сході України воїнами 72-ї бригади  тим, що відремонтували й передали на фронт 25 одиниць  бойової техніки.  А учасниці аматорського колективу, в якому лише 80-річні бабусі – діти війни, крім старовинних пісень подарували присутнім у залі воїнам створену ними і видану Книгу пам’яті  про своїх батьків,  які полягли в роки війни з гітлерівськими загарбниками. 

Завершилося пасхальне свято у військовій частині, яке вела Зоя Ружин, освяченням воїнів і в канонічний християнський спосіб (солдати, сержанти й офіцери були освячені свяченою водою, приклались до привезених священиками святих  мощей), і народним ритуалом, із застосуванням древнього обряду, який виконала керівник історико-мистецького Центру «Стара школа» Валентина Сизон. 

Як ділилися згодом своїми враженнями  молоді люди у військових одностроях, щирі душпастирське, письменницьке,  артистичне  слово та задушевна пісня просвітлили їхні душі, а освячені пасхальні дарунки, які по завершенню дійства одержали від гостей господарі, нагадали рідну домівку, батьків, родину, яких нині, в тяжку воєнну пору,  доводиться боронити  на сході України від озброєного до зубів сусіда-ординця  – російського загарбника.

 

                                                                                                                                                             Олеся Курило

 

Additional information