ЗУСТРІЧ З БОЛГАРАМ БЕРДЯНШИНИ І ПОЗА НЕЮ

 

З 28 по 29 вересня 2018 року у рамках заходів, присвячених 100-річчю від дня народження Миколи Демʼяновича Малярчука, – уродженця с. Андрівки Бердянського району Запорізької області, видатного українського болгариста, перекладача, славіста, – у Бердянську відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Творчість болгарських письменників Бессарабії та Таврії ХХ століття». Організатор – директор Бердянського краєзнавчого музею, голова громадської організації «Бердянське громадське товариство з вивчення національно-культурної спадщини болгар Приазов’я ім. Мишо Хаджийського» Людмила Ноздріна. Варто сказати, що неабияку підтримку в підготовці і проведенні конференції надали Бердянська міська влада і Запорізька ОДА.

Мене запросили до участі у роботі конференції з доповіддю про сучасний стан перекладів болгарської поезії на українську мову.  Я дуже щаслива з того, що моє повідомлення було з цікавістю сприйнято слухачами і воно викликало неабиякий інтерес.  А ще мене дуже порадувало, що доповіді учасників конференції лунали виключно українською і болгарською мовами. Викладачі, вчителі, музейники виказали велику шану обом мовам, надали купу цікавезної інформації про видатних українських болгар Приазовʼя. Їхні розвідки були сповнені патріотизму і любові до рідної землі.

Болгари Приазовʼя з Україною, вони її люблять, шанують і бережуть. Щойно я повернулася додому, на Фейсбуці вже мала короткий і дуже вагомий відгук представника Бердянської міськради Ігоря Зубицького: «Мені сподобався Ваш патріотичний виступ на конференції!»

Я переказала учасникам конференції привітання від члена нашої Київської обласної письменницької організації поетки Галини Семенівни Гай, дитинство і отроцтво якої також пройшло у Андріївці Миколи Малярчука.

Маю нові звʼязки, нових друзів, купу нотаток, до яких хочеться повертатися і працювати над новими розвідками. Наведу слова, якими я закінчила свою доповідь на конференції:

            Бережімо свою родину, свою землю, свою мову і памʼятаймо про головні чесноти у житті!

            А на завершення наведу слова видатного українського просвітителя і гуманіста Григорія Сковороди:

            «Пізнай свій край… себе, Свій рід, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».

          

                                                                                      Любов Цай,

кандидат у члени Київської обласної

 письменницької організації

 

 

 

 

 

Творчий вогник у Пущі-Водиці

7-8 вересня в Пущі-Водиці в рамках літературно-поетичної майстерні “Кастальський ключ”, відбулися чергові майстер-класи для письменників з інвалідністю. Ініціаторами заходу виступили ВГО “Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів” і КОО “Всеукраїнського парламенту працездатних інвалідів”, який очолює наш колега з м. Обухова, член НСПУ та НСЖУ – Геннадій Горовий.  Фінансову ж підтримку надало Міністерство Соціальної політики та Фонд соціального захисту інвалідів.

До Дитячого позаміського закладу відпочинку та оздоровлення «Пуща-Водиця” з’їхалися поети й прозаїки з кількох областей України. Упродовж двох днів з ними працювали кваліфіковані лектори: письменник,журналіст, громадський діяч і видавець; член НСПУ та НСЖУ – Сергій Пантюк (м. Київ), письменник член НСПУ й АУП – Сергій Батурин (м. Київ), режисер, поет, бард – Юрій Чайка (м. Харків).

Учасникам заходу були запропоновані лекції з теорії літератури, практична робота з їхніми текстами, як суто в літературній, так і в пісенній площині. Вони вчилися аналізувати, критикувати, творити експромти. Аби ще більше додати вогнику робочому процесу, лекторами оголошувалися жартівливі конкурси на звання “Кращий учасник дня”. Так, за результатами роботи поетичної майстерні Сергія Пантюка, звання кращого виборола поет-пісняр Олеся Сінчук з Київщини, а в прозовій майстерні Сергія Батурина переміг поет Микола Калюк із Сумщини.

Безумовно, подібні заходи будуть надзвичайно корисні для будь-кого, хто прагне вдосконалення в улюбленій справі. Одначе, якщо фізично-здоровим людям вони можуть принести хіба що нові знання та приємність, то люди з інвалідністю отримують набагато більше. І не в останню чергу, звісно, підтримку й розуміння, щодо їхніх проблем у цьому світі комусь таки є діло.

Дуже хочеться, щоб організатори не зупинялися на вже зробленому,  щоб усе більше творчих особистостей із лекторськими навичками долучалися до цього проекту, щоб заняття тривали не два, а хоча б три-чотири дні… Як там воно далі буде, життя покаже. А поки, побажаємо організаторам, лекторам та учасникам цих майстер-класів сил, здоров’я та наснаги на нові звершення.

 

Вітаємо!

Художник-живописець і графік, музикант, поет, прозаїк, гуморист. Член Національної спілки художників України та Національної спілки письменників України. Лауреат літературно-мистецької премії імені Олександра Бойченка (1983) та літературної премії імені Остапа Вишні (2010). Учасник Всеукраїнських та Міжнародних мистецьких виставок і пленерів. Дипломант Всеукраїнської програми «Золотий фонд нації». 

Народився 20 січня 1952 р. в с. Садова Могилів-Подільського району Вінницької області. Закінчив Тульчинське культосвітнє училище, відділ керівників духових оркестрів (1971) та художній факультет Одеського педагогічного інституту ім. К. Ушинського (1977). З 1969 до 1998 р. працював диригентом оркестрів, хорів, ансамблів та в художній студії науково-дослідного інституту (ВНІВМОТ) на Київщині. 

Іван Донич – автор пейзажів, натюрмортів, ілюстрацій до книжок. В його доробку – 10 поетичних і прозових книжок: «Дверцята до раю» (2000), «Поцілунок мадонни» (2001), «Мушу боротися» (2003), «Я малюю тобі музику» (поезія) (2006), «Дихаєте тут…» (гумор і сатира) (2008), «Голуб, який не злетів у небо» (2009), «Горохом по спині» (гумор і сатира) (2010), збірки дитячих оповідань «Ой летіло помело» (2013), «Ні, ти щось показував!..» (гумор і сатира) (2015), книжки оповідань для дорослих та дітей «П’єса для чотирьох рук» (2017). 

Осінь. Біла Церква. п., о., 70х50, 2018 р.

Основні мистецькі твори: живопис – «Весняний день» (1982), «Напровесні» (1987), «Осінь. Лавра» (1992); серії робіт: «Словацькі пейзажі» (1997), «Шевченківський край» (1998), «Седнівські мотиви» (2002). «Мальовничими стежками України» (2004). 

Весна, п., о., 50х70, 2018 р.

Іван Костянтинович грає на 32 музичних інструментах. Займається музикою з п'яти років. Влітку, в музеї народної архітектури і побуту України, біля с. Пирогів проводить майстер-класи з живопису, графіки, фольклору, гри на інструментах. Пропагує український фольклор. У творах Івана Донича відображено минуле й сучасне українського села. Роботи зберігаються у Національному музеї імені Тараса Шевченка (Київ), в багатьох приватних колекціях світу.

Березень, п., о., 50х70, 2018 р.

Письменники у Президентському полку

На запрошення командування Президентського полку в один з вихідних до воїнів цієї специфічної військової частини, яка здійснює охорону вищої посадової особи України та  зустрічає Почесною військовою вартою лідерів держав світу, завітало подружжя колишніх військових журналістів, письменники-орденоносці Галина і Анатолій Гаї. 

Зустріч була приурочена до випуску обласним книжковим видавництвом «Буква», де працює головним редактором Галина Гай, книги її чоловіка Анатолія Гая про героїзм воїнів Збройних Сил України, які грудьми заступили шлях озброєній до зубів московській орді та її  ставленикам-колаборантам із самопроголошених ДНР і ЛНР на сході України. Художньо-документальну повість «Вогненні рубежі «Прапороносців» її автор писав протягом півторарі-чного перебування у діючій армії на передовій під Волновахою та Авдіївкою, де за розпоря-дженням командування Генштабу ЗСУ редагував військовий вісник 72-ї окремої механізованої бригади «Знамено перемоги». Військовим фотокореспондентом та випусковим редактором цього вісника служив син Анатолія Івановича й Галини Семенівни, молодий прозаїк, член НСПУ і Київської обласної письменницької організації Юрій Гай, відзначений за відмінну службу на сході України  двома військовими нагородами.

Гості воїнів Президентського полку розповіли про свою творчу і громадську роботу, за яку удостоєні орденів «За заслуги» 3-го ступеня та багатьох інших високих відзнак, про специфіку професії військового журналіста і військового письменника, подарували свої книги.

Воїни у свою чергу привітали Анатолія Гая з виходом нової книги та врученням  йому після повернення з війни Подяки начальника Генерального Штабу ЗСУ і найвищої нагороди Українського війська для цивільних – медалі «За сприяння Збройним Силам України», сердечно подякували гостям-письменникам – майстрам художнього слова за щире  спілкування  і подаровані  книги з автографами для полкової бібліотеки.

На світлинах зафіксовано кілька миттєвостей зустрічі письменників з воїнами Президеннтського полку

 

ВЕЧІР СМІХУ У БІЛІЙ ЦЕРКВІ

Хоча переживаємо не кращі часи, але живуть традиції. Однією з яких є ініційоване трудівниками гумористично-сатиричного цеху нашої обласної письменницької організації відзначення Міжнародного Дня сміху.

От і цього разу вони зібрали численну аудиторію у приміщенні Київського обласного музично-драматичного театру ім. Саксаганського. Відкрив Вечір сміху наш колега поет-гуморист, президент Міжнародного благодійного фонду  ім. Павла Глазового, Член Асоціації діячів естрадного мистецтва України, лауреат молодіжної літературно-¬мистецької премії ім. Миколи Вінграновського, літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького, Всеукраїнського фестивалю гумору та сатири Всеукраїнського молодіжного фестивалю «Перлини сезону», кількох  Всеукраїнських фестивалів «Вишневі усмішки» з присвоєнням звання «Професійний сміхотворець України»  Віктор Євтушенко. Він розповів про велику роботу, яку веде очолюваний ним Фонд зі збереження кращих набутків класиків українського гумору, підтримку талановитої молоді з числа авторів-гумористів і виконавців гумористичних творів. У виконанні автора прозвучало кілька нових сатиричних творів відомого майстра гумористичного цеху.

 

Вечір сміху зі сцени Київського обласного музично-драматичного театру ім. Саксаганського відкриває поет-гуморист Віктор Євтушенко 

 

Свої твори прочитали поети-сатирики  білоцерківець Володимир Дідківський, гість з м. Ніжина Олег Дорачук і житель села Городище-Пустоварівка  Володарського району Леонід Гажала, якому на вечорі голова журі заснованої Київською обласною торгово-промисловою палатою літературно-мистецької премії ім. Миколи Сома заслужений працівник культури України Анатолій Кульчицький  вручив  атрибути і грошову частину цієї високої творчої відзнаки.

 

Свої нові гумористичні і сатиричні твори читає член Правління КОО НСПУ, лауреат літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького

Володимир Дідківський

 

Веселе, приперчене поетичне слово класиків гумору і сучасних авторів  прозвучало зі сцени у виконанні гості з Києва Тетяни Димань, юних виконавців – переможців традиційного обласного конкурсу на краще виконання творів Павла Глазового та інших майстрів гумору.

 

Премію імені Миколи Сома одержує поет-гуморист Леонід Гажала

 

Артисти театру тішили  глядачів гумористичним сценками і виконували жартівливі народні та сучасні пісні. 

На сцені – артисти Київського обласного музично-драматичного театру ім. Саксаганського

 

Розходились учасники і гості свята сміху з добрим настроєм, ще раз упевнившись  у тому, що доки ми здатні посміятися над своїми вадами і проблемами, доти нас нікому і нічому не здолати.

 Глядачами і уболівальниками за своїх колег-гумористів було письменницьке подружжя Гаїв

 

Додаткова інформація